Пояснювальна записка

Навчальна програма із зарубіжної літератури призначена для вищих навчальних закладів І - II рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів  на основі базової загальної середньої освіти.

Зміст навчального матеріалу укладено на основі програми для старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів -  рівень стандарту (керівник авторського колективу – Ю.І.Ковбасенко) 2009 р.  Навчальну програму побудовано за трьома основними лініями Державного стандарту: аксіологічною, літературознавчою і культурологічною, що відбилося у доборі матеріалу. Курс презентує найхарактерніші явища літературного процесу ХІХ-ХХ століть. Вивчення курсу здійснюється за історико-хронологічним принципом розвитку літературного процесу. Тому програма подає систематичний курс як послідовний ланцюг оглядових тем і текстуальне вивчення програмних творів, що розподілені на історико-літературні блоки, що складають п’ять змістових розділів (модулів), а саме:

І.  Соціально-психологічна проза ХІХ століття.

ІІ. Література другої половини ХІХ та на межі ХІХ-ХХ століть.

ІІІ.Література першої половини ХХ століття.

ІV.Література другої половини ХХ століття.

V. Постмодерністська проза останніх десятиліть ХХ століття.  Література на межі ХХ-ХХІ століть.

Вивчення зарубіжної літератури має здійснюватись на основі поєднання особистісно зорієнтованого, комунікативно-діяльнісного, соціокультурного та компетентнісного підходів.

Метою вивчення курсу зарубіжної літератури у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової середньої освіти, є формування широкої читацької компетенції у студентів, яка базується на знаннях, уміннях пізнавального і творчого характеру, соціальних навичках, світоглядних переконаннях тощо.

Для досягнення цієї мети слід вирішувати такі  завдання:

І. Навчальні:

·           формувати у студентів уявлення про художню літературу як мистецтво слова, важливу складову системи мистецтв і духовної культури народів світу; читацьку потребу, здатність насолоджуватися мистецтвом слова, засвоювати духовно-естетичний потенціал художньої літератури, реалізувати його у власному житті;

·         ознайомити студентів із сукупністю відомостей про вершинні явища світового літературного процесу означеного періоду; з основними етапами його розвитку, чинниками, що вплинули на процес оновлення та модернізацію художніх стилів, методів, форм художньої виразності;

·         висвітлити найважливіші періоди творчого шляху визначених програмою авторів, творчою історією їх літературних творів;

·         розкрити проблематику та ідейно-тематичну основу художніх творів, особливості їх композиції, сюжету, авторського задуму;

·         визначити місце і значення творчості письменника у розвитку світової культури, а також їх творів (збірки, роману, повісті, поеми тощо) як у творчому доробку митця,  так і в літературному процесі даного періоду;

·         виявити нові засоби та форми художнього самовираження митця в межах певної доби, течії чи напряму у мистецтві;

·           навчити студентів визначати національну своєрідність і загальнолюдську значущість літературних творів, у тому числі шляхом зіставлення зі зразками різних національних літератур;

·           давати студентам оптимальний обсяг літературознавчих понять і термінів, необхідних для повноцінного аналізу й інтерпретації художніх текстів, розуміння ними головних закономірностей розвитку літературного процесу;

·           закріплювати зі студентами вміння й навички аналізу й інтерпретації художнього тексту, здатність сприймати його з урахуванням задуму й стилю автора, бачити кожен конкретний твір у літературному, культурному та історичному контекстах;

·           спонукати студентів до власного оціночного судження щодо літературно-критичного аналізу вивченого твору в цілому, проблематики, характеристики головних героїв художніх творів, методу та стилю автора;

·           розвивати усне й писемне мовлення студентів, мислення (образне, асоціативне, абстрактне, логічне тощо), літературно-творчі спроможності молоді: готувати доповіді, реферати, пошуково-дослідницькі роботи, проекти, презентації, писати  твори на літературні та публіцистичні теми;

·         підвищувати читацьку культуру студентів, критичне мислення, навички самостійного аналізу та аргументованого оцінювання прочитаного;

·           стимулювати у студентів бажання  самостійно здобувати, опрацьовувати і використовувати інформацію під час навчального процесу.

 

ІІ.   Виховні:

·         стимулювати інтерес до читання в цілому, що сприятиме визначенню кожним студентом програми особистої пізнавальної діяльності при вивченні курсу зарубіжної літератури;

·         підтримувати у студентів стійку мотивацію вивчення зарубіжної літератури, відчуття краси та виразності художнього слова, духовно-емоційну відкритість щодо кращих здобутків світового літературного письменства, інтерес до художнього світу кожного митця;

·         розвивати свідоме зацікавлення набутками світової літератури, а через художні твори – поваги до народів, толерантного ставлення до їх культури, традицій, звичаїв та обрядів;

·         прищеплювати повагу до художнього твору як унікальної одиниці передачі інформації, як витвору мистецтва;

·         сприяти виробленню естетичних смаків, поглядів і уподобань студентів, їх стійких моральних переконань, відчуття необхідності виконання суспільного обов'язку;

·         формувати розуміння студентами виховного змісту морально-філософських категорій добра і зла, гуманістичного світогляду, не сприйняття культу сили й переваги матеріальних цінностей над духовними;

·         розкривати руйнівну силу впливу життєвих спокус на особистість людини, поняття злочину і кари, свободи у взаєминах людини і суспільства;

·         підвищувати загальний рівень культури студентів як повноправних членів соціуму та активних учасників соціальних процесів;

·         спонукати студентів до постійного морального та естетичного самовиховання та самовдосконалення, розвитку власних творчих обдарувань та нахилів;

·         виховувати у студентів повагу до духовних скарбів народів світу, расову, етнічну, соціальну, гендерну, релігійну, індивідуальну толерантність одночасно зі здатністю формулювати й активно відстоювати власну позицію, свою систему життєвих цінностей і пріоритетів, прагнення мати ніким не нав’язане світобачення, не бути об’єктом маніпуляцій.

 

ІІІ. Читацька культура:

·         формувати у студентів вміння оцінки та тлумачення (інтерпретації) художнього твору на підставі літературознавчого дослідження та права читача на особистісне оціночне судження;

·         відпрацьовувати навички компаративного аналізу художніх творів та зіставлення героїв в межах одного твору чи різних творів; здатність бачити кожен конкретний твір у літературному, культурному та історичному контекстах;

·         усвідомлювати, що художній переклад співтворчість, а художній текст - “вирішальна істина” у дискусії;

·         розвивати культуру мовлення студентів та виразного читання ними художніх текстів різних жанрів, майстерність полеміки;

·         прищеплювати молодому поколінню високий естетичний смак.

 

Важливе завдання курсу літератури - ознайомлення студентів з дійсністю, минулим і сучасним життям всього людства, вироблення уміння, керуючись принципом історизму, сприймати життєві факти і події, зображені в літературному творі, давати їм правильну, обґрунтовану оцінку з позиції загальнолюдських морально-етичних цінностей.

Об’єктом вивчення  курсу зарубіжної літератури є художній твір, його естетична природа та духовно-етична сутність. Тому аналіз та інтерпретація літературного твору мають спиратися на ґрунтовне знання тексту, докладний розгляд ключових епізодів, доречне цитування, виразне читання окремих творів або їх фрагментів тощо. Теоретичні аспекти вивчення твору при цьому слід розглядати не як самоціль, а як один із засобів визначення своєрідності його поетики. З цією метою викладачеві особливу увагу слід звертати на роботу безпосередньо з художнім текстом, обережно й зважено користуватися різноманітними дайджестами, скороченими варіантами творів тощо. Адже у вивченні літератури важливе не стільки механічне запам’ятовування студентами сюжетних ліній і різноманітних фактів із літературних творів, скільки їх аналіз та інтерпретація, уміння бачити художні деталі, розуміти творчий задум письменника та оцiнювати особливості його реалізації, насолоджуватися процесом читання. Сaме така робота допоможе студентам сприйняти літературу як мистецтво слова, як унікальну форму збереження та передачі духовних цінностей.

Термін вивчення предмета визначається навчальними планами відповідних навчальних закладів. На вивчення предмета відводиться 104 години, з них 8 годин - на проведення підсумкового тематичного контролю.

Розподіл навчальних годин є орієнтовним. Викладач може, відповідно до специфіки спеціальності, змінювати кількість навчальних годин на ту чи іншу тему, не виходячи за межі загальної кількості годин на предмет у робочому навчальному плані навчального закладу.

Програма із зарубіжної літератури найуспішніше буде реалізована на лекціях, семінарських та практичних заняттях, що обов’язково мають передбачати активне використання сучасних педагогічних технологій (комп’ютеризоване навчання, інтерактивні види і форми роботи), які формуватимуть пізнавальну самостійність студентської молоді та сприятимуть розвитку їхньої читацької культури, а також використання мультимедійних технологій, що являють собою скоординоване одночасне функціонування візуального й аудіорядів, використання фото- й кіноматеріалів, малюнків, таблиць, схем, текстів і т. ін., підпорядкованих певній навчальній темі.

Домінуючою формою навчання рекомендується діалог, який відбувається на всіх етапах навчальної діяльності, внаслідок чого йде розвиток логічного зв'язного мовлення, вміння обґрунтовувати свою думку. Необхідно також  залучати студентів до ведення науково-дослідної та пошукової роботи, що активізуватиме їх розумову діяльність, готуватиме до самостійної роботи і вирішення нестандартних завдань.

Оскільки програмою передбачено вивчення чималої кількості поетичних творів, значну частину навчального часу викладач має приділити виразному читанню, зокрема й декламуванню віршів та уривків напам’ять. Тому у програмі подано список творів, рекомендованих для вивчення студентами напам’ять.

Курс зарубіжної літератури має забезпечити максимальну можливість варіативності змісту і форми навчального процесу, використовувати всі можливості, які дає диференційоване навчання та індивідуальний підхід до студента. Тому розділи “Рекомендована література для додаткового читання”, “Рекомендована література  спрямовані зорієнтувати студентів на визначення програми особистої літературної науково-пізнавальної діяльності, яка буде реалізуватися під час самостійного читання, написання реферату, дослідної роботи, підготовки презентації тощо.

Великим заохоченням до освоєння сучасною молоддю літературних скарбів народів світу може стати використання в навчальному процесі можливостей Інтернету. Для цього доцільно заохочувати студентів використовувати під час навчання інформацію, розміщену на тематичних сайтах, список яких подано у додатку.

З художніми текстами, передбаченими програмою, студенти ознайомлюються в перекладах, тому при вивченні ліричних творів необхідно звернути їх увагу на роботу із зразками декількох літературних перекладів українською мовою, що сприятиме зануренню в художньо-образну структуру поезії, розумінню складності мистецтва перекладу. Водночас слід враховувати, що,  працюючи з вершинними творами світової літератури в найкращих українських перекладах, студенти опановують сaме нормативну літературну мову.

Курс навчальної дисципліни вивчається українською мовою. Водночас, враховуючи специфіку навчального закладу, індивідуально зорієнтованого навчання, доцільно було б, за умови готовності студентів, викладання певних тем здійснювати мовою оригіналу (російською, англійською, французькою тощо). Адже у програмі широко представлені різні національні літератури світу. Тому використання на заняттях зарубіжної літератури оригінальних текстів (поезія Ш.Бодлера — французькою, В.Одена — англійською, Анни Ахматової — російською і т.д.) сприятиме опануванню студентами іноземним мовленням, що теж є важливою потребою відкритого європейського суспільства, яке будує Україна. При цьому слід відзначити, що на Інтернет сайтах наявні твори як в українських перекладах, так і мовою оригіналу. Така робота сприятиме не лише літературній освіті, а й мовній освіті студента, удосконаленню його комунікативної компетентності.

У програмі зазначені основні вимоги до знань та умінь студентів. Проте результати  навчальної діяльності студентів не можуть обмежуватися лише знаннями, уміннями, навичками.

Новий етап у розвитку літературної освіти пов’язаний із упровадженням компетентнісного підходу до формування змісту та організації навчального процесу. Метою навчання мають бути сформовані компетентності як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості. Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь студентів. Упровадження компетентнісного підходу передбачає обов’язкове прогнозування результативної складової змісту, що вимагає адекватних змін у системі оцінювання навчальних досягнень. Тому під час тематичного планування та визначення мети заняття слід враховувати, з одного боку, обсяг навчального матеріалу програми, запропоновані в розділі “Зміст навчального матеріалу”, з другого — конкретні вимоги до рівня навчальних досягнень студентів. З цією метою до кожної теми програми визначено обов’язкові результати навчання: вимоги до знань, умінь студентів, що виражаються у різних видах навчальної діяльності (студент(ка) називає, наводить приклади, характеризує, визначає, розпізнає, аналізує, порівнює, робить висновки тощо).

Літературні явища мають репрезентуватися студентам у взаємозв’язках літератур, у широкому контексті світової культури, у всьому розмаїтті мовних і стильових особливостей. З цією метою необхідно передбачити здійснення як міжлітературних,  так і міжпредметних зв’язків. Тож до програмових анотацій додані рубрики “Міжлітературні зв’язки”, “Міжпредметні зв’язки”, “Культурологічний контекст”, які мають рекомендаційний характер.

Рубрика “Теорія літератури” передбачає обов’язкове вивчення мінімуму теоретико-літературних понять, засвоєння яких слід здійснювати в суто практичному аспекті, на прикладах конкретних художніх творів, не перетворюючи теоретичний матеріал на домінанту вивчення літератури.

Викладачеві зарубіжної літератури слід також звертати належну увагу на ознайомлення студентів з чільними представниками української перекладацької школи, чий творчий доробок вивчається в курсі української літератури (Б.Грінченко, М.Рильський, М.Зеров, М.Драй-Хмара, П.Филипович, М.Лукаш, Г.Кочур, В.Мисик, І.Світличний, Д.Павличко та ін.).

Види контролю, кількість та форми інших перевірочних робіт (тематичне опитування, письмові творчі роботи чи самостійні відповіді на запитання, тести, реферати, повідомлення та ін.) визначає викладач. Під час оцінювання  успішності студентів обов’язковим має стати контроль за прочитанням кожним студентом програмових творів, визначення рівня засвоєння їхнього змісту та вироблення вмінь і навичок їхнього аналізу й інтерпретації, перевірка виконання усних повідомлень, письмових  творчих робіт чи рефератів.

У додатках до програми міститься список базово-нормативних документів, статей, монографій, словників, довідників, додаткових підручників та посібників, а також критерії навчальних досягнень студентів, які зорієнтують викладача щодо якісної науково-методичної підготовки до здійснення навчально-виховного процесу, застосування передових інноваційних технологій. Перелік основної ж навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання в процесі вивчення предмета, доводиться до відома закладів освіти щорічно перед початком навчального року.

SelectionFile type iconFile nameDescriptionSizeRevisionTimeUser
Comments